SmartNews

головні новини Червонограда, Сокаля та регіону
«Від монтажника до керівника. Історія успіху.»

Михайло Лапець – молодий підприємець, який прийшов в компанію інтернет-провайдера монтажником і, за деякий час, очолив її.

«…за посадою був монтажником, але виконував обов’язки технічного директора»

  • Михайло, яким був фінансовий стан компанії, коли ти прийшов працювати?
  • Якщо відверто, то коли я прийшов на роботу, наша компанія фактично розпадалась. Тодішній директор виїжджав на роботу закордон і поставив перед фактом, що залишає на мене все управління. Це був жовтень 2014 року –  якраз перед подіями Революції Гідності. Я погодився, і хоч за посадою був монтажником, але виконував обов’язки технічного директора. На той час ми обслуговували Сокальський район (це були абоненти підключені по технології «Wi-Fi»), незначна кількість клієнтів у Сокалі та кілька юридичних осіб у Червонограді. Але, по суті, через якісь незрозумілі схеми й домовленості, все працювало у підвішеному стані. Тож ми почали працювати й будувати власну мережу, фактично, з нуля. Співпрацюючи з «Уарнетом», одночасно розвивали свої точки, тягнули нові кабелі, впорядковували документи, взяли на роботу людей. Ситуація почала змінюватись.
  • Які основні проблеми тобі довелось вирішувати?
  • Дві найголовніші проблеми – не було команди і не було фінансування. Власники задовольнялися тим, що нашу абонентську базу складало кілька клієнтів, які приносили якийсь дохід. А от про стратегію розвитку компанії ніхто не думав. Переконаний, що такими темпами, якими це підприємство в той час працювало, за 5 років воно б просто зникло з ринку.  Тодішня конкуренція настільки загострилась, що був єдиний вихід – або важко працювати, або назавжди забути про цей бізнес.
  • Що змінилося за 5 років?
  • Найважче було переконати власників компанії, що підприємство обов’язково потрібно розвивати. Проте розумів – спочатку треба завоювати довіру, а тоді, представивши власну стратегію розвитку, говорити про додаткове вкладення коштів. Як і передбачав, фінансування підприємства дало поштовх і абонентська база почала рости. Ми замінювати нашим абонентам старі системи «wi-fi» на нові технології. І поки дехто «спав», бо вважав, що все й так дуже добре, ми працювали і бралися за все, що можна, за будь-яку роботу. Обслуговували клієнтів (зокрема, юридичних осіб), яким наші конкуренти не хотіли надавати послуг, а ми давали їм інтернет по сучасній оптичній мережі. Це дало результат і наша база абонентів виросла практично втричі.

«…беремось за те, що відмовляються робити місцеві провайдери»

  • Якими успішними проектами, реалізованими в місті ви можете гордитись?
  • Перший успішний проект – це співпраця з Червоноградським центром первинної медико-санітарної допомоги. Під час першої хвилі реформування охорони здоров’я нам запропонували зробити мережу у цьому закладі. На тендері наша компанія запропонувала ціну, яка була вдвічі нижчою, аніж в конкурентів. Ми добре спрацювались із директором ЦПМСД Анною Ярмолою  – я щотижня був у неї на нараді, де ми обговорювали як все зробити якомога краще. Багато роботи провели щодо встановлення серверів, програмного забезпечення. Спільною працею у нас вийшов крутий проект. І хоча ми  маленька шестерня в цьому механізмі,, але також допомогли його запустити. Кожен з нас вклав в цей проект дуже багато зусиль і власної праці.
  • Зараз ви працюєте з Центральною міською лікарнею.
  • Мережу в центральній лікарні ми прокладали одночасно із мережею в первинці. У нас було завдання – об’єднати мережу ЦПМСД, Червоноградської та Соснівської лікарень, а також амбулаторію на Гірнику в одну мережу, щоб все працювало на єдиному сервері. Ми зробили все централізовано, щоб не ставити у кожному закладі сервери і не витрачати зайвих коштів (вартість одного сервера близько 100 тисяч грн). Скажу відверто, Червоноградська лікарня – досить складний об’єкт. Ми налаштували мережу, але для того, щоб підтримувати її належну роботу в лікарні повинен бути цілий штат професійних кадрів. На даний час це обслуговує одна людина.
  • Ще одним вашим успішним проектом є надання інтернет-послуг червоноградським школам.
  • Це був найскладніший проект. Коли ми тільки дізнались про тендер (ще, правда. не знаючи, які суми будуть передбачені), почали готувати документи. На тендер подалась наша компанія та підприємство зі Львова. Не скажу, що цей проект легкий в реалізації – школи були підключені до різних  (іноді трьох одночасно) провайдерів. Одні провайдери несли відповідальність за свої послуги , другі – не несли, а треті, взагалі, надавали інтернет безкоштовно, але дуже низької якості. Ми зробили у школах мережу за технологією «wi-fi» з можливістю її розширення. Складною була комунікація  з директорами навчальних закладів та відділом освіти, оскільки ніхто не орієнтувався у тому, як слід реалізовувати проект. В першій школі у нас навіть були інциденти, оскільки попередній (до речі, місцевий) провайдер забрав із закладу все обладнання, яке перед тим подарував школі. Мотивація? Щоб не працювало в чужій мережі. І все ж, попри всі непорозуміння, відділ освіти забезпечив нам стабільне фінансування і контроль за виконанням робіт. Вважаю, що ми отримали колосальний досвід.

«…Для провайдера найбільшою проблемою є недобросовісна конкуренція»

  • На скільки складно витримувати конкуренцію серед інтернет-провайдерів? Чим ви приваблюєте клієнтів і чому йдуть за послугами саме до вас?
  • Кожен клієнт хоче комунікації. Він хоче бути впевненим, що у випадку, коли стається якась аварійна ситуація (не важливо чи це магістральна, чи це поломка на лінії, чи в будинку), ми її вже вирішуємо. І це дуже важливо, адже клієнти платять не лише за інтернет-послугу, а й за сервіс. Дуже суттєво впливає на ці ситуації людський чинник. Особливо складно працювати, коли вандали нищать обладнання, ріжуть кабелі , стріляють по ящиках (є й такі випадки). Ми не знаємо, чия це «робота», але шукати винних не хочемо. Просто намагаємось якомога оперативніше відновити мережу. А ще робимо для наших абонентів перерахунок, щоб вони розуміли – нам важливо, що вони залишаються клієнтами нашої компанії,  і цінуємо те, що вони терплять незручності, які виникають не лише через акти вандалізму, але й перепади напруги, вимкнення електроенергії, несприятливі погодні умови.
  • В час карантину збільшилось навантаження на мережі, суттєво зріс трафік. Як справляєтесь з цими викликами?
  • Ми з цим викликом впорались, бо за умови якісного магістрального обладнання це не становить проблеми. Є провайдери, які працюють за принципом «якось воно буде» і не збільшують трафік, відтак їх абоненти скаржаться на проблеми із зависанням та низьку швидкість інтернету. Наша компанія, зрештою як і більшість провайдерів, збільшили свій трафік до необхідного рівня. Спочатку було певне нерозуміння ситуації – ми не могли передбачити як наші клієнти будуть використовувати мережу. Деякі провайдери в час карантину підняли ціни на свої послуги. Я вважаю, що цього не потрібно було робити, тому ми вартість інтернет-послуг не змінювали, і думаю, саме тому наші клієнти й досі з нами.
  • Знаємо, що надаєте послуги не лише інтернет-звязку.
  • Наша основна діяльність – надання доступу до інтернету. Окрім цього ми надаємо і супутні послуги – обслуговування серверів, їх налаштування, інформаційні послуги, надаємо резервні канали. Також спільно з компанією-партнером працюємо у сфері цифрового телебачення.
  • Чи створені в нашому місті умови для здорової конкуренції й розвитку малого та середнього бізнесу?
  • Для провайдера найбільшою проблемою є недобросовісна конкуренція. Коли окремі компанії зацікавлені лише в тому, щоб нашкодити конкурентам і відверто демпінгують ціни, то про розвиток здорового конкурентного середовища вже мова не йде. Я не розумію, як один провайдер надає інтернет за 150 гривень, а інший оцінює цю послугу в 40. Яку можна очікувати якість за 40 гривень – це ж вартість трьох пляшок води! За швидкий інтернет, якісний та  оперативний сервіс треба й платити відповідно. Люди мають зрозуміти, що в компанії, яка їх обслуговує також працюють люди, які хочуть отримувати нормальні заробітні плати. Але в нашому місті є підприємці, які не цінують власних працівників, платять мінімальні зарплати, тож відповідно і ставлять ціни на свої послуги значно нижче, аніж на ринку.  Треба працювати так, щоб про тебе в місті говорили, що ти створюєш якісний продукт, або надаєш якісні послуги.
  • Ви соціально відповідальний бізнес?
  • Скажу так – ми беремось за те, що відмовляються робити місцеві провайдери. Вони або задоволені власними прибутками, або їм просто не хочеться проявляти ініціативу й реалізовувати якісь нові проекти. Вони вважають, що самодостатні і це, на мій погляд,  їхня найбільша помилка. Ми ж завжди проявляти ініціативу і з ЦПМСД, і з лікарнею, і зі школами.  Дивною виглядає ситуація, коли з п’яти місцевих провайдерів на тендер зголошуємось тільки ми і компанія зі Львова. Виявляється, що львів’янам цікавіше реалізувати у  Червонограді якийсь проект, аніж червоноградським провайдерам. Саме такі проекти і є певним лакмусовим папірцем на відповідальність. Дивно, коли бізнес працює в місті і не хоче зробити для міста чогось корисного.
  • Яким бачиш розвиток підприємства за кілька років?
  • Ми маємо власну стратегію, і не стрибаючи вище голови, невеликими кроками йдемо до цілі. Хочемо працювати тут і розвивати рідне місто. Вважаємо, що місто має отримувати якісні послуги і ми знаємо як їх надавати. У планах – є різні проекти від системи « Розумне місто»  до систем автоматичного скрінінгу в школах.

Розмовляла Наталка Глаговська. “Бужнет”

Leave comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *.