SmartNews

головні новини Червонограда, Сокаля та регіону
Після 5 років важкого лікування пішов з життя боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» Сергій Письменський

Про це повідомили на сторінці Червоноградської міської ради.

“Глибоко сумуємо з приводу смерті бійця Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» Сергія Письменського. Сергій брав участь у бойових діях в зоні АТО в секторі «М» у складі 8-го окремого батальону «Аратта», де й отримав поранення. Історія важка і трагічна:
http://surmy.sc.ua/nachiheroi/serhij-pysmenskyj/

Після майже 5 років важкого лікування Сергій відійшов до вічності.

Вічна пам’ять і слава Герою!” – йдеться в повідомленні.

“Ніхто не зробив для нашої держави більше і отримав від неї менше, ніж бійці добровольчих батальйонів. Сьогодні ми познайомились з бійцем «Правого сектору» пораненим Сергієм Письменським, який лікується в реабілітаційному відділі Львівського військового госпіталю. І, як і всі добробатівці не має ні компенсації, ні УБД, нічого, і донедавна платив за перебування в госпіталі як штатський, та дякуючи клопотанням побратимів тепер оплата скасована” – громадська організація “Галицькі сурми” розповідала про перебіг лікування героя і просила про допомогу на своєму офіційному сайті.

Сергій народився 19.01.1984 року у м. Червонограді. Після школи не хотів вчитися далі, хоча був дуже начитаний, ерудований. Працював на будовах, продавав квіти – орхідеї, фаленопсиси. Відслужив «срочну» службу в ЗС.

На війну пішов добровольцем. Спочатку попав в учебку «Десна», потім під Києвом в «гаражі Курченка» їх навчали інструктори «модні» – як каже Сергій, вчили медицині, розмінуванню. Хлопець отримав спеціальність «стрілець». В «Правий сектор» поїхав сам. Спочатку з’їздив пару разів як волонтер, а потім поїхав вже в АТО. Мама Сергія, пані Оля, як доказ, має довідки, де засвідчується, що з 3 серпня 2014 року по січень 2015 року Сергій був в с.Піски, з 21.11 2014 року по 15.02.2015 року брав участь у бойових діях в зоні АТО в секторі «М» у складі 8-го окремого батальону «Аратта» Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».

«Дзвонив раз в два дні, – розповідала мама бійця – коли довго не було дзвінків, я знала що він на завданні. Тоді й отримав контузію, де і як – не пам’ятає. Коли їх всіх відізвали з передової, приїхав додому, в страшенно збудженому стані, ледве його заспокоїли. Він став ходити збирати кошти для фронту при церкві Йосафата, де править о. Михаїл Низькогуз. Одного дня Сергій виходив з таксі, раптом його права нога стала «гуляти», він впав, зломав коліно. Коли везли каталкою його стало трясти – в нього був сильно збуджений стан. Я лише набагато пізніше зрозуміла, що в нього був посттравматичний синдром. Після операції лікарі сказали Сергієві зразу ставати на милиці, не сідати в візочок, але в нього був постійний страх того, що впаде. Дома починав ходити на ходулях, але здорова нога йому ніби заважає. Ще й на одне око він погано бачив. Ми думали, що з часом все встане на місце, хлопці приходили тренували його. Та одного разу він сідав на коляску і сів мимо. В жовтні в Червоноград привезли ховати Михайла Зайця, побратими зайшли до Сергія провідати. Про що вони говорили я не знаю, але коли я прийшла додому, побачила що ліве око в нього вилізло, він кричить, нічого не пам’ятає. На ранок око залізло, але Сергійко тиждень спав, я його трусила, будила – марно. А після цього сну тижневого його паралізувало. Два тижні лікували від мікроінсульту. Повезли на МРТ, там сказали, що це наслідок хімічних процесів в організмі. І ми пішли по лікарнях… Якраз відкрили новий медичний центр на вул. Топольній, звідти – в нейрохірургію. Повний огляд, томографія. Коли робили пункцію в обласній клінічній лікарні, то спустили рідину і йому стало легше. Підлікували так, що Сергій вже сідав. Нас попередили, що якщо через місяць він не встане на ноги, то все повернеться, і в січні все почалося знову – хлопця паралізувало. Ми ще були в реабілітаційному центрі в Соснівці, де гарні лікарі, але немає потрібного обладнання. А тут бачимо що є тренажери різні, та головне – це прагнення реабілітологів зробити все можливе для пораненого».

Джерело – Червоноградська міська рада, ГО “Галицькі сурми”

Написати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *.