Warning: getimagesize(https://www.smartnews.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/593720e8-b1bc-4b8b-8596-c12134e18479-1024x1024.jpeg): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.1 404 Not Found in /home/ds001/smartnews.com.ua/www/wp-content/plugins/wp-open-graph/output.class.php on line 306

SmartNews

головні новини Червонограда, Сокаля та регіону

22 роки тренером з шахів працює Ігор Лещишак, сьогодні керівник гуртка у Будинку дитячо-юнацької творчості Червонограда. В нього педагогічна освіта, закінчив фізико-математичний факультет Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
За два десятиліття він виховав десять кандидатів в майстри спорту та понад 50 шахістів вищого та першого розрядів. Четверо – Юрій Тернінко, Віктор Котовський, Роман Балабан та Євген Завер’юха закінчили університет фізичної культури. Найближчим часом Ігор Степанович планує провести зустріч своїх колишніх вихованців. Розмістив про це оголошення у соцмережах. Хоч роз’їхались гуртківці Лещишака по всій Україні та за кордон, сподівається багатьох побачити в рідному Червонограді. Приводом для розмови з Ігорем Лещишаком стала не майбутня зустріч шахістів різнихпоколінь, тренером в яких він був, а справжній шаховий бум серед дітей та молоді нашого міста на нинішній день. Про це красномовно говорить стовідсоткова наповненість груп, якими він керує. А також величезна кількість змагань, участь в яких беруть юні червоноградські шахісти.

– Тренером із шахів працюю з 1998 року, – розповідає ІгорЛещишак. – Починав у колишній ЧДЮСШ «Шахтар». Досічня 2015 року, доки ця школа функціонувала, працював саметам. Коли ж спортивну школу «Шахтар» розформували, менеперевели в Будинок дитячої та юнацької творчості.

У лютому виповниться вже п’ять років, як моє місце роботи в Будинку дитячої та юнацької творчості Червонограда. За цей час виховано три першорозрядники, це Максим Мельник, Денис Сорока і Олександр Пилипів. Вони прийшли до мене теж 5 років тому, в десятирічному віці. 

Є діти, які досягли другого спортивного розряду. Їх я взяв, як кажуть, з нуля – це Олександр Перерва, Олексій Рубаха, Олег Рубаха, Віталій Вишко, Роман Кіх, Матвій Ревуцький, Владислав Мільоха, Микола Куліна, Данило Кацан, Павло Гульгун, Остап Гургула, Вікторія Чугай, Данило Дацюк. 

Данила Дацюка треба відзначити окремо. Цей хлопчик на шахи записався рік тому. І за цей час пройшов шлях від початкового до другого розряду. Також паралельно він займається в львівській ДЮСШ «Дебют» в заслуженого тренера України, майстра спорту міжнародного класу, провідного тренера України з шахів Володимира Грабінського. Данилу тільки 9 років, вчиться у восьмій школі. Подає величезні надії, він дуже обдарований.

І за п’ять років роботи в БДЮТЧ є ціла плеяда шахістів третього і четвертого розрядів, їх під сотню.

– Ігоре Степановичу, як журналіст слідкую за вашою роботою вже багато років. Ви – один з тих червоноградських тренерів-спортивних наставників молоді, хто стовідсотково віддається роботі. Бачу, що постійно, практично щотижня із своїми вихованцями їдете кудись на змагання. А щоб змагатися, треба бути добре готовим, впевненим у собі. А ще це і велика відповідальність за чужих дітей.

– Так, мої вихованці дуже активні. На цей час в мене в п’яти групах займається сто дітей не тільки з нашого міста, а й навколишніх сіл. Це учні з усіх шкіл Червонограда, а також є із селища Гірник, села Острів. І це правда, що зараз у БДЮТЧ найбільше заповненим є гурток, який веду я, а також танцювальний Зоряни Куліш. 

Наші гуртки реально переповнені. Але коли бачу, що дитина хоче, то не можу від неї відмахнутися, бо вона ще замала за віком чи тому, що в мене переповнені групи. Плідно співпрацюємо з учнями та тренером із шахів Будинку дитячої та юнацької творчості Соснівки. Це Мирослав Кутира. Працювати в БДЮТС Мирослав Антонович розпочав два роки тому і теж має успіхи. Без червоноградців не обходяться ні одні змагання в області. З недавніх пір це турнір до дня Святого Миколая у Новояворівську, там перше місце здобув Владислав Ціх, йому тільки сім років. Олександр Пилипів блискуче виступив у турнірі, який відбувся в селищі Івано-Франкове. Денис Сорока переміг у турнірі, який відбувся у Соснівці. В кожному з цих змагань брали участь до ста дітей, а в деяких – і більше. Найближчі змагання відбудуться у Стрию вже цієї суботи, 22 лютого. Плануємо разом із Соснівкою залучити орієнтовно 25 дітей віком до 9 років. Це перший етап турніру «Юні таланти». А 23 лютого в Городку юні червоноградські шахісти братимуть участь в V турнірі пам’яті Героїв Небесної сотні. Великі змагання плануються 20-27 березня, на весняних канікулах, в нашому оздоровчо-лікувальному комплексі «Ровесник». Це будуть дитячий, кандидатський та майстрівський турніри. 

Як тренер я справді дуже зайнятий: крім занять у групах батьки хочуть, щоб займався з їхніми дітьми і індивідуально. Кожної неділі – змагання. А ще маю уроки фізики в дванадцятій школі. Нема жодного вихідного дня! Сплю по чотири-п’ять годин… Але якби спитали, чи хотів би щось у своєму житті змінити, твердо б відповів – ні!

– Як відбираєте дітей на змагання?

– Дивлюсь, наскільки вони готові – як викладаються на тренуваннях, яка їх працелюбність, мотивація. Нещодавно в Соснівку возив на змагання сорок дітей! Це дуже багато. А всього учасників було 143 із усієї області.

– Які маєте умови для роботи і занять?

– Умови для навчання гри в шахи, тренувань у нас в БДЮТ Червонограда дуже хороші. Інвентар нам надала Львівська шахова федерація за програмою «Шахи у Львівській області». Для Червонограда та Соснівки уже передано 60 комплектів шахів, 40 електронних годинників і 5 демонстраційних дошок. Тобто діти не приходять у пусті стіни, а справді мають можливість з користю для власного розвитку проводити час. А також ми з легкістю можемо провести турнір на сто учасників, як я вже сказав, для цього у нас є достатньо шахів, годинників, демонстраційних дошок. Згадую свою працю в ДЮСШ «Шахтар», то там ми мали тільки зал. Все решту треба було приносити з собою. Турніри проводимо в актовому залі БДЮТЧ. В цьому завжди підтримує директор установи Наталія Дашковська.

– Ігоре Степановичу, як залучити дітей до занять спортом, у вашому випадку це шахи. Як перебороти пристрасть юних до ігор в телефоні, соцмереж – щоб вони там не пропадали годинами? Певно маєте якийсь секрет, адже до вас ідуть зовсім маленькі?

– Згідний, що інтернет забирає у дітей дуже багато часу. В цьому випадку ключова роль належить батькам: якщо їм важливо, аби дитина розвивалася, мала якесь захоплення, то тут я з ними однодумець. Дітей шахами зацікавлюю через гру, книжечки. Львівська шахова федерація надала нам багато цікавої літератури власне для дітей старшого дошкільного віку. Маючи таку літературу, працюю в тандемі з батьками. Хлопчики та дівчатка приходять в мій гурток вже трішки підготовлені.

– У якому віці шахи починають бути дітям цікаві? Бо коли йдеться про телефон, то маля ще не вміє говорити, а вже до нього тягнеться.

– Розумієте, дітям цікава гра. Будь яка. Так само і з шахами – можна ними зацікавити тільки через гру. Особливо, коли йдеться про п’ятирічок-шестирічок. Переконався, коли дитині розказуєш про шахи як про гру, то один до десяти, що мети досягнеш. Просто треба розказувати, що пішачок – це солдатик, що коники – це артилерія… Це може здатися надто простим поясненням, але саме таке маленькі діти і сприймають. Легко починати з дітками, які займаються у гуртках раннього розвитку дитини школи «Пізнайко», що функціонує в БДЮТЧ, чи в приватних школах для дошкільнят. Наймолодша моя група, в якій 12 діточок, 2013 року народження. 

Я зацікавлений в тому, щоби діти не тільки грали в шахи, але й займалися рухливими видами спорту – грали у футбол, ходили на карате, плавання, бокс чи баскетбол. В мене надзвичайно багато вихованців, які паралельно займаються і чимось іншим. Є хлопчик, який встигає на шість гуртків. Звичайно, тут велика повага до батьків, які зацікавлені у всебічному розвитку свого сина. Говорю про сім’ю Лукачів, де троє дітей – Станіслав, Анастасія та Любомила. Всі ходять на шахи. Кожна дитина має багато захоплень. Ці діти в відвідують театральний гурток, ходять на музику, польську мову, танці, малювання, шахи і карате.

– Кажуть, що гра в шахи допомагає у житті. Це правда?

– На мою думку, шахи дають можливість прораховувати життя наперед, я б навіть сказав, планувати. А ще – допомагають побороти поразки, вирішувати проблеми. І мені, і моїм вихованцям ця гра допомагає розвивати логічне мислення, бачити ціль, її досягати.

Марія КРЕЧКІВСЬКА.

Газета “Новини Прибужжя

Leave comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *.